zura-blog_domenПривіт всім відвідувачам Zura — Blog, сьогодні  вирішив повернутись до ряд публікацій які присвячені такому питанню як принципи роботи інтернет мереж, по даній тематиці на блозі знаходяться три публікації,  сьогоднішня буде стосуватись доменних імен.

В матеріалах “Основні принципи роботи інтернет мережі — інтернет адреса”  говорилось, що в звязку з тим, що для нас з вами запамятати адресу з девяти, або з чотирнадцяти чисел дуже тяжко,  була додана ще одна різновидність інтернет адрес, це доменні імена.

Саме для нас з вами  таку назву як www.ruszura.in.ua набагато легше запамятати, ніж комбінацію з декілька чисел, в той же час, для того щоб функціонувала система потрібен протокол “ІР”, який не розуміє доменні імена, а розуміє  тільки комбінацію з чисел.

В сьогоднішній публікації, буде йти мова про ще один різновид інтенет адреси, це доменні імена,  як вони працюють. Отже протокол ІР не розуміє доменних імен, що тоді робити, в звязку з цим і була створена  система доменних імен.

DNS — Domain Name System система яка включає в себе набір DNS серверів, працюючих на спеціально створених, для того щоб система функціонувала компютерах.

Операційна система включає в свій склад програму DNS клієнта. Він отримує доменне імя, і відправляє його DNS серверу, потім отримує ІР адресу, адреса відповідає його імені,  і передається програмам які входять в склад операційної системи, а програми забезпечують роботу протокола ІР.

Так і працює мережа, отже є дві різновидності інтернет адрес, це ІР адреса і доменні імена, і обидві ці різновидності повинні індентифікуватись компютерами. Для веб дизайнерів, чи взагалі для тих хто цікавиться веб програмуванням, потрібно розуміти формування інтернет адрес.

Формування інтернет адрес.

В більшості випадках, хто з вас займається веб дизайном, тому приходиться видобувати різні фрагменти інформації, яка  зберігається в файлах, а файли знаходяться на сервері, у хостинг провайдера. Тому кожному веб дизайнеру важливо знати, як формуються інтернет адреса.

Якщо взяти для прикладу любу адресу, з любим доменним іменем, візьмем www.ruszura.in.ua, то люба адреса обробляється протоколм ІР. Перш за все вказується програма за допомогою якої будуть отримані потрібні фрагменти інформації, для цього додається назва протокола.

Спеціально для введення адрес в кожному браузері, вгорі знаходиться панель яка призначена для введення доменних імен, в спеціальнім полі  вводяться саме адреси доменних імен, а не для пошукових систем, хоча і там можна вказувати щоб пошук доменного імені здійснювався пошуковими системами.

zura-blog di

Спеціально для введення адрес в кожному браузері, знаходиться спеціальна панель яка призначена для введення доменних імен

Якщо сайт ще не зареєстрований в пошуковиках (пошукових системах), то пошукові системи його не знайдуть, щоб сторінка сайту відобразилась в браузері, доменне імя такого сайту потрібно вводити саме в тому місці, інакше ви сайт не знайдете.

Під час введення адреси доменного імені, в полі, автоматично записується назва протокола, “http”, яка відділяється двокрапками “:” і двома символами слеш “//”.

Коли вводите в цьому полі любе доменне імя, символи “http://”  додаються автоматично, “http” означає що дані будуть передаватись через протокол “http”.

Протокол до речі хоч і розроблений дуже давно, але до цього часу ще не “взломаний” зловмисниками. Звісно що “http”  не захищений, і ваші дані які будуть відправлені таким протоколом, можуть перехопити “зловмисники”, але щось поміняти в цих даних переданих “http”, (цим протоколом передачі)  вони всерівно не зможуть, прочитати так, а змінити дані ні.

Для того щоб дані не можливо було прочитати, використовують захищений протокол передачі даних  “https”. в кінці літера “s” означає що дані які передаються, зашифровані, і прочитати інформацію тому хто перехопить їх буде неможливо, оскільки в нього відобразиться замість інформації, набір з символів і цифр.

Власне якщо перед адресою стоїть не “http” а “ftp”, то це означає що дані передаються іншим протоколом, це протокол FTP, для того щоб передавати і отримувати дані протоколом FTP потрібно мати в наявності програму, як і в клієнта, а точніше встановлену у вашому компютері, так і  у сервера, у хостинг провайдера  повинна бути підтримка протокола FTP.

В принципі на сервері у любого хостинг провайдера у вас буде можливість як передавати так і отримувати дані через цей протокол, можливо і спеціальні плагіни існують для веб браузерів, які також можуть здійснювати передачу  протоколом FTP, хоча я б плагінами не користувався, вважаю що програмою безпечніше.

Взагалі як отримати посилання на самий фрагмент інформації, який ми хочимо отримати, це вказати шлях самому вручну в адресному рядку браузера, при цьому формат вказівки в інтернет адресі, для потрібного фрагменту інформації, залежить від конкретного протоколу.

Наприклад: http://ruszura.in.ua/index.html, отримавши таку адресу веб браузер звернувшись до сервера, здійснить запит саме на файл з розширенням “html”, а не “рнр”.

В принципі наведу декілька прикладів, до речі ці приклади можуть бути корисними коли ви будите працювати на локальному сервері, і особливо якщо сервер створений програмою “Денвер”.

Оскільки якщо працювати з “Денвером”, тоді  приходиться вводити самому посилання в браузері в адрессному рядку, на любі, чи тестові, чи уже готові ресурси, які знаходяться в мережі.

Головне правильно вводити дані в рядку, в адресному полі, в браузері, яке призначене для введення адрес. Памятаю як вперше встановлював csm WordPress, ох і прийшлось тоді “помучитись”,  не розуміючи як правильно вводити адресу в рядку.

Власне для прикладу  виведу адресу на екран, і розберу по частинках

http://localhost/ruszura1/wp-admin/post.php?post=9989&action=edit&lang=uk

http:// — зрозуміло що, це протокол яким передаються дані.

localhost — а тут і показана різниця, між сайтом який знаходиться на реальному хостингу, і сайтом який знаходиться на локальному, на реальному або вказується “www” або просто назва доменного імені “ruszura.in.ua”.

ruszura1 – звісно що це головна папка, яка знаходиться в папці localhost на локальному хостингу

wp-admin — адмінпанель, вказує що сторінка відображається в адмінпанелі.

Взагалі як добратись до потрібного файлу, перш за все потрібно знати де іменно знаходиться цей файл, і знаючи шлях, саме через які папки, і звісно  ще й потрібно знати, як правильно вводити адреса.

Інтернет адреса вказується через слеш ” / “, який розділяє папки і файли, отож, як отримати потрібний фрагмент інформації, візьму один із своїх тестових сайтів http://syte2.ua, як  добратись до потрібного файлу ввівши правильно дані.

Не має значення чи на реальному, чи на локальному, для того щоб дістатись до потрібного файлу, потрібно знати шлях до нього, в яких папках файл знаходиться. І коли відомий шлях тоді правильно ввівши адресу, перед вами в браузері відобразиться інформація з потрібного файлу.

Візьму приклад, який повязаний з роботою такого потужного монстра як PHPStorm, в ньому присутній ряд дуже корисних функцій, по перше не потрібно постійно зберігати файл після кожного вненсення змін в коді, по друге  в самому коді присутня можливість відтворити результат в браузері, без необхідності самому запускати веб переглядач, а потім вводити адресу.

zura-blog base_domen1

в самому коді присутня можливість відтворити результат в браузері

В редакторі існує дуже корисна функція, для того щоб відобразився результат коду, рядом з кодом зліва, якщо підвести курсор миші в то місце, зразу відобразяться такі іконки браузерів, які встановлені у вас в компютері, і кожна з них відносяться до свого  браузера. І якщо клацнути на одну з іконок, програма сама заставить запуститись браузер, і відобразить результат коду.

Але для того щоб результат правильно виводився на екран, потрібно в налаштуваннях програми PHPStorm правильно вказати адресу, бо в іншому випадку в браузері не відобразиться інформація, а сторінка  з невірною адресою.

Наприклад

http://localhost:63342/home/syte2.ua/www/untitled1/test8.php

Бувають випадкі коли серверна програма до якої йде запит використовує керуючий порт, який відрізняється від порта по замовчуванню для даного протокола. В такому випадку ми можемо вказати номер потрібного порта прямо в адресі, вставивши символи в самому кінці, і відділивши від остальної адреси двокрапкою.

hhttp://localhost:63342, чим вона відрізняється від звичної адреси, як самі бачимо двокрапкою, “:” саме після двокрапки, тут якраз і вказаний керуючий порт, отож пішов запит до сервера, який використовує в якості керуючого порт “63342“.

Що ж тоді робити, зробити правильні налаштування в програмі, зрозуміло, але інтерфейс програми на англійський, і знайти які саме потрібні дії, для того щоб виставити в налаштуваннях потрібний порт не просто, ось і прийдуть на виручку  знання як “Формується інтернет адрес”.

Знаючи як їх правильно вставляти в адресному рядку браузера, ви і без налаштувань редактора, видалити лишні частинки в адресному рядку це: “http://localhost:63342/home/” і “www”, і виставити саме таку адресу, яка відобразить результат.

syte2.ua/untitled1/test8.php

zura-blog base_domen2

і вкажите тим самим вірний шлях щоб побачити результат.

Як самі бачите що висновок один, для веб майстрів знати формування інтернет адреси, це як буквар для школяра. І зовсім нічого складного не має в тому, щоб знати як правильно виставляти інтернет адресу в адресному рядку.

Головне зрозуміти як адреса повинна правильно виставляєтись в  браузері, згадав, коли починав вивчати рнр, ох і наморочився я тоді з адресою.

Так якби все вірно виставляєш, а тут “ні-ф-а”, хоть трісни, думаєш яка причина, може в перезапуску локального сервера, перезапускаєш а результат той самий.

А причина була в “www”, які якраз то і в адресному рядку не потрібно вказувати. В папці “syte2.ua” папка  “www” обовязково повинна знаходитись, але вказувати її в адресному рядку не потрібно. По формуванні інтерент адрес  все, а  далі пару слів про доменні імена.

Доменні імена.

Отож, в звязку з розширенням інтернет мереж,і була введена нова система її структуризації, а також новий різновид інтернет адрес, а саме один з різновидів, це доменні імена. Мережа була розділена на  доменні зони.

В кожну доменну зону, попадали всі ті компютери які відносяться або до різновидності організації, наприклад (воєнна, урядова, комерційна і т.д), або та яка знаходиться в окремій країні. В першому випадку получається міжнародний домен, в другому національний. В кожного домена появилось своє унікальне імя, з літер латинського алфавіту.

Так міжнародний домен, в котрий входять всі компютери, які мають відношення до організацій, отримали імя “com”. А міжнародний домен де компютери, які мають відношення до державних установ, отримали  “gov”. А національний який обєднює всі компютери одної країни отримав також свою назву, для України “ua “. Всередині цих доменів також формуються домени, правда менші за значенням.

Вони обєднюють компютери які належать організаціям, які знаходяться на одній територіальній одиниці, або простіше сказати в одній країні, або навіть в одному місті.

Ну а всередині цих доменів, сформовані ще менші домени. Як видно вся інтернет мережа розділена на домени які входять в один одного. Величезні домени містять міліони компютерів, менші сотні тисяч, ще менші тисячі, а бувають взагалі самі малі в які входить один компютер. І звичайно що кожен такий домен має своє унікальне імя.

Якщо ми запишемо імена всіх доменів, до яких належить потрібний нам компютер, зліва на право, від самого малого до самого великого домену, розділивши їх крапками тоді ми отримаємо доменне імя компютера.

Ну що ж, перед тим як завершити публікацію, ще раз згадаю, що в інтернет мережі запущений особливий сервіс, це DNS — Domain Name System, вона включає в себе набір DNS — серверів, які працюють на спеціально виділених для цього серверних компютерах.

Кожен із цих DNS серверів обслуговує визначений номер, і зберігає список доменних імен компютерів, які знаходяться в цьому домені, і відповідних їх ІР адрес. Всі DNS сервера повязані один з одним.

На цьому все до зустрічі.