Поточний час:
Сьогодні 21 листопада, вівторокк 2017 рік
Стрічка RSS

Введіть ваш Е-mail:

Zura-Blog 2 роки 11 місяців 2 дня

Ваш ip адрес:54.198.210.67

Доброї ночі!
Ви обновили сторінку в 4 : 27
Статистика

Кількість публікацій на блозі: 367
Кількість коментарів на блозі: 102
Кількість категорій на блозі: 17
Кількість міток на блозі: 28

Zura – Blog
Яндекс.Метрика UA TOP Bloggers

zura-blog201Привіт всім відвідувачам Zura – Blog, в минулій публікації я зупинився на одній з перших мов яка використовувалась для вирішення завдань в основному обчислювального характеру, це Фортран і Алгол.

Але для вирішення інших завдань, таких наприклад як завдань економічного характеру, які мають іншу специфіку, це і розрахунок на ЕВМ заробітної плати, де важливо не тільки нарахувати зарплату, але і отримати від машини готовий звіт.

Для вирішення такого роду завдань мови Фортран і Алгол не дуже зручні, тому особливості економічних завдань були враховані вже в мові Кобол.

Взагалі для кожного класу завдань  створюється як один так і декілька відповідних мов програмування. Звісно що і робляться спроби в створенні універсальної мови , яка би містила всі засоби для ефективного вирішення самих різних завдань.

В перше покоління входили мови, які були створені на початку пятдесятих років, коли перші компютери тільки щойно появились на світ. Це була перша мова асемблера, створена по принципу “одна інструкція — один рядок”.

Розквіт другого покоління мов програмування прийшов на кінець пятдесятих початок шістдесятих років. Тоді був розроблений символічний ассемблер, в якому появилось поняття змінної. Вона стала першою повноцінною мовою програмування. Завдяки її виникненню, значно зросла швидкість розробки і надійність програм.

Поява третього покоління мов програмування прийнято відносити до девяностих років. В цей час народились універсальні мови високого рівня, з їх допомогою вдається вирішити завдання із любих областей. Такі риси новиих мов, як простота (відносна звісно що), незалежність від конкретного компютера, і можливість використання потужних синтатичних конструкцій, дозволили різко підвищити продуктивність праці програмістів.

Зрозуміла більшості користувачам структура цих мов, привела до написанню невеликих програм, як правило інженерного або економічного характеру, значною масою спеціалістів із некомпютерної галузі.

 

Більшість мов цього покоління  успішно застосовується і сьогодні.

На початку сімдесятих років продовжується період мов четвертого покоління. Ці мови призначені для реалізаії великих проектів, підвищення їх надійності і швидкості створення. Вони орієнтовані на спеціалізовані області застосування, в котрих, хороших результатів можна досягнути не використовуючи універсальні, а проблемно – орієнтовані мови, які оперують конкретними поняттями вузької предметної галузі.

Як правило, в ці мови вбудовуються потужні оператори, які дозволяють одним рядком описати таку функціональність, для реалізації якої на мовах молодших поколінь потрібно було б тисячі рядків коду.

Народження мов пятого покоління  виникло в середині девяностих років. До них відносяться,  системи автоматичного створення прикладних програм, з допомогою візуальних засобів розробки, без знання мов програмування.

Головна ідея яка закладувалась в ці мови, це можливість автоматичного формування текста на універсальних мовах програмування, який потім потрібно буде відкомпілювати. Інструкції вводяться в компютер, в максимально належному вигляді, з допомогою методів найбільш зручних для людини, не знайомої достатньо з програмуванням.

Для чого стільки мов, в багатьох виникає запитання. Адже крім тих що згадувались в попередній, і сьогоднішній публікаціях, існують, або існували ще такі мови як — Ада, Дельфі, Лісп, Модул, Пролог, Смолк, Фокал, Форт, і інші. Бувають як універсальні мови, так і спеціальні.

Одні зручніші для вирішення одних завдань, інші для інших, Чим коротший початковий код, або текст, отриманої програми, тим вищий рівень використовуваної мови. При цьому не має кількісної оцінки (перший рівень, другий), а тільі якісні оцінки. Говорять для прикладу що Дельфі, більш якісна мова чим Паскаль.

Для вирішення одного і того ж завдання, часто можна використовувати декілька різних алгоритмічних мов. Для вибору, звичайно що керуються принципом, яку знаю — на тій і пишу.

Проте існує декілька критеріїв.

  1. Швидкість виконання завдання

  2. Обєм памяті, яку займає виконуючий код

  3. Довжина (наприклад, в рядках) ісходного тексту

  4. Простота засвоєння програм

Перші три критерії мають ясне кількісне поняття. З четвертим складніше. Тут підрозумівається, простота реалізації потрібного алгоритма, чи є в наявності або чи не має засобів (команди, процедури) які би відповідали потрібному алгоритму.

Згадувалось, в попередніх публікаціях присвячених інформатиці, що ісходний текст на алгоритмічній мові відповідаючий транслятором, перетворюється в послідовність машинних команд. Чому тоді розмір і вид, а точніше сказати набір і послідовність виконуючого коду сильно залежить від мови.

Тут то якраз і присутньо багато достатньо складних нюансів. Таких як. Набір процедур і принципи їх реалізації, типи обробляємих даних і способи їх представлення іт.д і т.п. Але перш за все, чим вище рівень мови, тим більш універсальними блоками машинних команд реалізуються команди програми.

Ви використовуєте команду для виконання одної визначеної дії, а в виконуючий код включає модуль, який забезпечує виконання цілого ряду близьких по типу дій.

При програмуванні на машинно–залежних мовах низького рівня (асссемблерах) використовуються тільки необхідні інструкції (команди). Тому ассемблерні програми переважають всі інші по першим двом критеріям (максимальна швидкодія при мінімальному обємі), але програють по двом остальним.

Для прикладу з цегли можна побудувати будівлю практично любої форми, і розміру, а ось будівлі із залізобетонних конструкцій меньш різнообразні.

На цьому буду закруглятись, наступну публікацю також планую присвятити категорії про інформатику, а саме такому поняттю як мови програмування високого рівня.

Існує також і низький рівень, хтось з вас мабудь подумає що низький рівень гірший за поганий, але це зовсім не те, тому що в мовах програмування не існує поняття доброї чи поганої.

Існує поняття більш пристосованої мови для вирішення конкретного завдання, хоча звісно що існують мови якими вже майже і не користуються, в звязку з виготовленням більш потужнішого обладнання, та і з потребами в складності завдань також.

Адже з тими мовами які існували раніше, розробити програми або скрипти які би задовільняли потреби в теперішніх завданнях не получиться.

Їм на зміну приходять новіші, більш пристосованіші для теперішніх потреб мови програмування, це також стосується і веб програмування, адже  сучасмні сайти потребують тепер використання більше технологій, щоб задовільнити як користувача сайтом, так і клієнта який замовляє створити йому сайт.

Хоча звісно що і на одній html сайт може існувати, без різного виду контактних форм, без постійно обновлючих сторінок, без анімацій. Ну виглядати буде не сучасно.

Але якщо і на ньому розмістити якусь важливу і рідкісну інформацію, особливо яка буде стосуватись заробітку, то звісно що більшість користувачам буде байдуже сам вигляд сторінки.

До речі, не щодавно на браузер правда гуглівський хром, зверху появилась вказівка “На цей компютер невдовзі перестануть надходити оновлення від Google Chrome, звязку з тим що більше Windows XP Vista не підтримуються.” .

Ось так, скоро летить час, здавалось що лише вчора запустив комп з класною новою віндою, а вона вже скоро мабуть взагалі перестане бути потрібною.

До зустрічі.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *