Поточний час:
Сьогодні 22 листопада, середа 2017 рік
Стрічка RSS

Введіть ваш Е-mail:

Zura-Blog 2 роки 11 місяців 3 дня

Ваш ip адрес:54.80.169.119

Доброї ночі!
Ви обновили сторінку в 3 : 49
Статистика

Кількість публікацій на блозі: 367
Кількість коментарів на блозі: 102
Кількість категорій на блозі: 17
Кількість міток на блозі: 28

Zura – Blog
Яндекс.Метрика UA TOP Bloggers

zura-blog internetПривіт всім відвідувачам Zura – Blog, в сьогдішній публікації вирішив розглянути таке питання, як працює інтернет – мережа, саме за рахунок чого, або точніше  сказати, яким чином  ми передивляємось на сторінках відео, або здійснюємо відеодзвінки, і багато іншого, знаходячись при цьому не в якомусь приміщені обладнаному спецальними  приладами, а  навіть лежачи в себе на дивані.

Якщо згадати якихось пару років назад, то все це вважалось хоч і не  фантастикою, але також і  чимось неймовірним, зараз ми захотіли переглянути якийсь відеофільм, без проблем набрали в пошуковику назву, зєднались з потрібним ресурсом, і  дивимось. Часу на таку процедуру тратиться обмаль.

Раніше памятаю потрібно було за відеокасетою бігти,  брати в прокат, якість картинки до речі не мала такого суттєвого значення, оскільки тоді ще й близько не було різним там “Full HD”. Тому я і вирішив в сьогоднішній публікації розглянути це питання, а яким чином ми можимо, для прикладу передивлятись не тільки відеофільм, а навіть і цілий телевізійний канал, і тепер для перегляду не потрібно навіть підключати до пристрою кабель, а звичайний мініатюрний модем, може вже впоратись з таким завданням.

Ну що ж все попорядку, і так, як працює інтернет, а буде правильніше сказати що потрібно щоб працювала мережа, ну і звичайно оскільки блог присвячений веб – дизайну, і любий хто займається веб дизайном повинен розуміти хоча б в самому простому варіанті, як працюють сайти, розуміти весь процес який проходить від початку набору “Тексту, або фрази” в пошуковій системі, до мементу відображення інформації, або відеофільма, або телеканалу чи передачі.

Не має значення яку ви інформацію бажаєте отримати в мережі, весь процес проходить за одним правилом, в принципі можна уявити собі просту схему, саму просто модель інтернету, візьмемо наприклад ваш компютер, а по суті весь інтернет це і є безліч компютерів, які між собою взаємозвязані.

Власне що таке компютер, це корпус напичканий різними мікросхемами, що потрібно щоб він працював, включити, і звісно що потрібні програми.

Що потрібно для того щоб мережа працювали, необхідні тільки  прилади – основні це компютери, точніше вони називаються сервера, і по суті сервер від вашого компютера відрізняється тільки програмним забезпеченням, а так остальне майже то саме. 

За рахунок чого вони знаходять один одного, а знаходять один одного вони за рахунок унікальної IP — адреси, яку отримує кожен сервер, яка  індентифікує сервер в загальній мережі, в мережі на даний момент знаходиться мабуть уже міліард компютерів і для кожного існує своя  IP — адреса. Саме по цій унікальній адресі сервера знаходять один одного. А що знаходиться на серверах.

Звісно що сайти, а точніше сказати файли і папки сайту, знаходяться на серверах, і саме коли ми даємо запит, то нам вертається інформація з сервера, з файлу який знаходиться на сервері, а фрагмент інформації  знаходиться в одному з файлів. Власне існують два види серверів, це основний, на якому розміщені сайти, і другий тип серверів, це допоміжні сервера які допомагають функціонувати мережі, а нам взаємодіяти, один з типів допоміжних серверів це DNS – сервера, які  якраз і зберігають IP — адреси.

І коли ми набираемо в адресній панелі  назву доменного імені, DNS – сервер вже має в своїй базі або вже знає IP — адресу того ресурсу з якого ми хочимо отримати інформацію, знає на якому сервері присутній сайт, а точніше сказати файл з потрібною інформацією. Люба інформація, тексти, веб сторінки, графічні елементи, аудіо і відеоролики, все це зберігається в файлах на сервері. Ці файли розташовані на жорстких дисках компютерів, підключених до інтернету, і це цілком звичайні компютери, подібні до нашого.

Отож сторінка яку ми відкриваємо в браузері, зберігається на якомусь “компютері”, який підключений до інтернет – мережі, і браузер просто завантажує в память цей файл з мережі, обробляє і виводить на монітор нам інформацію, веб сторінку, (у випадку рнр скриптів, вся інформація обробляється на сервері, і вже готовою відправляється за адресою до вашого браузера).

Звичайно що вас цікавить яким чином він її завантажив, мабуть не тяжко більшості користувачам здогадатись, що в цьому браузеру допомагають спеціальні програми, або додатки. Власне ці програми і поділяються на дві групи.

Одні групи відносяться до клієнтських програм, інші до серверних.

Клієнт, це і є ваш браузер, і клієнтські програми відносяться до браузерів, які дехто називає веб клієнтом, це ті програми з якими ми працюємо безпосередньо, які приймають від нас запит на виведення якихось небудь даних, завантажують і зразу ж обробляють ці дані і виводять результат. Для наведення прикладу, якими клієнтськими програмами ми користуємось, це електронна почта для відправки і отримання листів, також сюди відносяться спілкування миттєвими повідомленнями, існують клієнтські програми для чатів і іншиі сервіси.

А ось тут і фішка, оскільки програми для відправки і отримання листів, або “клієнти” миттєвих повідомлень якраз і не мають прямого допуску до файлів, оскільки їм закритий прямий допуск в цілях безпеки, але замість допуску вони відправляють запити на отримання цих файлів, і ці результат від запитів передається їм іншимим програмами, які  відносяться до іншої групи.

Це серверні програми, їх призначення отримати від клієнтської програми запити на якийсь небудь файл, або фрагмент інформації яка звісно що зберігається в файлі, обробити цю інформацію і відправити готовий результат клієнту. Можна назвати серверні програми “посередниками” між кліентами (вашим браузером), і інформацією, на яку посилався запит.

В загальному така схема.

Клієнт відправляє серверу, який знаходиться по такій то адресі, запити на отримання інформації, або якогось фрагменту інформації. Цей запит включає в себе безпосередньо інтернет адресу введену користувачем, команду, яка вказує що іменно клієнту потрібно від сервера, можуть ще бути і якісь додаткові дані, які необхідні серверу для виконання запиту.

Сервер приймає запити від клієнта, перевіряє чи існуює на його диску, або дисках така дані, або даний фрагмент інформації, чи має власне клієнт право до доступу такої інформації, якщо все так тоді відправляє фрагмент інформації клієнту, якщо ні то звісно що у вас на екрані появиться повідомлення про помилку. Сервер посилає клієнту повідомлення про помилку, яка включає код, який індентифікує проблему, і виводить текстове повідомлення про помилку. 

В загальному клієнт отримує від сервера, або фрагмент інформації на яку надавав запити, або повідомлення про помилку, і виводить все на екран монітора. В принципі все що стосується цієї публікації, можна вмістити в простий висновок,  роботу інтернету забезпечують клієнтські і серверні програми. Які функціонують в тісному контакті.

Така архітектура має назву “клієнт – сервер”, ще її називають двохрівнева.

Існує декілька різновидів архітектури, так трьохрівнева архітектура передбачає ще одну серверну програму яка знаходиться між клієнтом і сервером, і яка виконує обробку даних на які надавався запити. Взагалі яка мета цієї публікації, мета щоб краще зрозуміти такі елементи в веб дизайні як скрипти, а саме чим відрізняються один від одного скрипти розроблені мовою програмування JavaScript, і мовою PHР.

JavaScript – скрипти обробляються безпосередньо на стороні клієнта, а скрипти від PHP на стороні сервера, ну і на сам кінець додам ще пару таких слів, люди щоб розуміти один одного використовують розмовну мову, а кліентські і серверні програми, щоб взаємодіяли, також повиннні щось використовувати щоб розуміти “один одного”. А розуміють вони один одного за рахунок такого елементу, який називають в термінології інтернет – мережі як “Протокол”.

Які використовують протоколи для вирішення таких запитів, різні, і такі як перегляд відео, і для відеочату використовується інший протокол, про протоколи буде в наступних публікаціях, на цьому все до зустрічі.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *