Поточний час:
Сьогодні 22 листопада, середа 2017 рік
Стрічка RSS

Введіть ваш Е-mail:

Zura-Blog 2 роки 11 місяців 3 дня

Ваш ip адрес:54.80.169.119

Доброї ночі!
Ви обновили сторінку в 3 : 39
Статистика

Кількість публікацій на блозі: 367
Кількість коментарів на блозі: 102
Кількість категорій на блозі: 17
Кількість міток на блозі: 28

Zura – Blog
Яндекс.Метрика UA TOP Bloggers

zura-blog 22Привіт всім відвідувачам Zura – Blog, перш за все дозвольте всіх вас привітати З Новим 2016 роком, побажати хочеться щоб наша країна накінець то позбулась хабарників суддів, чиновників, і депутатів, і люди би тоді хоча би трошки але були би захищені законодавством.

В сьогоднішні публікації буде говоритись про електронну вичислювальну машину (ЕОМ), що таке ЕОМ, що таке СБІС, та і власне що підрозумівається під словом “програмування”.

Термін “програмування” має доволі широке тлумачення. Мініатюрні вичислювальні пристрої, мікропроцесори МП, вбудовуються в промислові станки, і в професіональну електронну техніку, і в побутові прилади а також і в іграшки.

Мікропроцесори керують роботою всіх пристроїв, наприклад налаштування телевізора і потрібних каналів, надання режимів роботи мікрохвильовій печі, все це відноситься до програмування.

Звісно, поняття  що таке як “програмування” кожному відоме, і в першу чергу підрозумівається під словом “програмування” розробка програм для різних обчислювальних і керуючих пристроів. Програмуванням також називають внесення числових кодів в інтегральні мікросхеми постійних запамятовуючих приладів (ПЗУ), і створення цифрових автоматів на основі програмуємих логічних інтегральних схем (ПЛІС) і т п.

 

Програми розробляються як вже згадувалось як для звичайних іграшок, так і для потужних багатопроцесорних електронних обчислювальних монстрів. Програмістами вважаються тільки висококваліфіковані спеціалісти, які створюють компютерні програми.
  

Згадав зараз далекі шкільні часи, коли урок інформатики проводився не в школі, тому що там компютерів не було, а потрібно було добиратись до спеціального приміщення, і там проводився урок бо в ньому були необхідні умови для занять з інформатики, це системник, до речі за розмірами навіть менший ніж теперішні, і монітор, але не з плоским екраном, більше на малий телевізор схожий, на той час це була екзотика, мова програмування  BASIC була, на уроці потрібно було просто на клаві наклацати символи з листка на монітор.

А для чого, навіть викладач і не пояснював, просто набирай з листка на монітор, і все, в цьому і заключався урок інформатики, цікаво, можливо і сам добре не розбирався, хоча  і сам викладач звідки міг в інформатиці розбиратись, назначили викладати уроки інформатики, значить повинен, можливо викладач був по обозотворчому мистецтву (малювання), або вчителем співів, чи історії, а тут призначили ведення уроків інформатики. Тоді і методичок мабуть не було.

Власне чому я ось почав згадувати ті часи, щоб уявити собі ту картину, оскільки далі мова піде про те як виникли общислювальні машини, а історичну подію без потрібної уяви не можливо буде висвітлити належним чином. Так ось тоді не було ніяких компютерів, планшетів, супутникових тюнерів, а був телевізор з трьома каналами, радіо “Катеринка”, ну і преса була, де в  газеті можна було почитати  аж на дві сторінки про якусь круту доярку, яка  надоїла тонни (жартую 😀 )  молока, або про механізатора чи комбайнера.

Так що самі розумієте викладати інформатику належним чином було не реально, хоча і зараз то багато не помінялось, що потрібно для того щоб викладати якусь дисципліну, перше це мати “кума”, звісно “відстігнути” n– суму бабок, а далі все на свій розсуд, хочеш проводиш урок, хочеш ні, а як проводиш  то ніхто не вимагає зрозумілого тлумачення, відкрив методичку, сказав “записуйте”, продиктував а далі дочекатись заліку.

А там вже двоє студентів з списком в руках,  з кожного зібрали бабки, якими студенти скинулись на залік, залік для “показухи” потрібно провести.

Звісно зразу в такого запитання виникне, мол а чого самому то не  “відстягнути” n – суму бабок, і не звернутись до “кума”, в принципі також справедлива відповідь, тільки в загальному з таким веденням справ наша країна і на далі буде топтатись на місці, а пора вже робити зміни, колись Кравчук казав “Що в нас ще молода країна”, можна  залишитись вічномолодою, країною червертого чи якого там сорту, похожу скажем на Мадагаскар.

Звісно що такими питаннями в першучергу повинен займатись уряд, який нічого за два роки крім катастрофічного економічного стану не зробив, невже і справді так тяжко подолати хабарництво, хоча б не значних чиновників.

Відхилився я де що від теми, хоча добробут нашої країни мабуть всіх стосується. Отож з давніх часів люди створювали різні механізми для полегшення своєї праці. Але ці машини полегшували тільки фізичну працю людини. Діяльність яка повязана з розумовою працею, обходилась без участі машин, поки не були створені електронно–обчислювальні машини ЕОМ.

Перші настоящі ЕОМ появились під час Другої світової війни в Англії. Вони були строго засекречені і примінялись для розшифровки ворожих шифрів і розрахунку траєкторій польоту снарядів.

Після війни використовувати компютери могли тільки крупні корпорації і урядові організації із за високої вартості їх обслуговування. В цих компютерах використовувались шкляні електронні лампи, кількістю майже двадцять тисяч штук, тому вони мали великі габарити, важили десятки тонн, і споживали багато енергії.  Лампи часто виходили з ладу, і для їх ремонту потрібні були цілі бригади інженерів.

Взагалі історію ЕОМ можна розбити на чотири етапи, кожному із яких відповідає покоління менше по розмірах, і більше по обчислювальним можливостям компютерів.

Великі лампові компютери відносяться до першого покоління.

ЕОМ другого покоління були построєні на транзисторах. Компютери на інтегральних схемах відносяться до третього покоління, а винайдення процесора і подальша мікромініатюризація привела до породження четвертого покоління ЕОМ.  

Сучасні ЕОМ здатні здійснювати за секунду міліони арифметичних операцій, і за пів столяття їх швидкість обчислень виросла прибизно в пятьсот міліонів разів.

Безперервно розвиваючись і нарощуючи свою обчислювальну міць, вони доволі довго залишались унікальними інструментами. Перші компютери займали величезну площу, споживали дуже багато енергії, і були дуже дорогі в експлуатації .

Перші радянські ЕОМ в сімдесятих роках повністю поміщувались, хоча ні, навіть виникали труднощі з розміщенням їх в одній кімнаті, і коштували правда, декілька сот радянських рублів. Тому ці інструменти були малодоступні і використовувались для вирішення державних, промислових, наукових завдань.

Тепер термін ЕОМ ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ ВСЕ РІДШЕ, Все частіше слово “компютер”. А зовсім часто такі слова “системник, ноутбук, планшет, смартфон”. Вони всюди. Вони охоплюють всі сфери нашого життя і діяльності. Звідки це чудо, переважно з Америки — процесори, з Тайваню, за рахунок чого ця техніка стала доступна звичайній людині, значно перевищуючи потужність тої що розраховувалась для урядових завдань.

Основна причина це МІКРОПРОЦЕСОР, — це вершина електроніки і інтегральної технології. Мікропроцесор — це інтегральна мікросхема СБІС, реалізована в єдиному напівпроводниковому кристалі, частіше за все кремнева пластина, і виконує функції центрального процесора. Зверхшвидкими такі мікросхеми називають тому, що вони містять велику кількість, тисячі навіть міліони мікроелементів, транзисторів, виготовлених в єдиному технологічному циклі, інтегральна технологія.

Часто  інтегральні мікросхеми називають чіпами.

Народження мікропроцесора відбулось в 1971 році, коли американська фірма “Intel” випустила перший чотирьохрозрядний прилад серії 4004 — “інтергральний мікропрограмний вислювальний пристрій”. Але створений він був не для компютерів, а для побудови універсальних управляючих пристроїв, а точніше цифрових автоматів.  

Звичайні автомати, навіть побудовані на СБІС, мали жорстку (незмінну) логіку роботи. І для розширення функціональних можливостей автомата,  або скажем так, для вирішення нових завдань потрібно розробляти і випускати нову СБІС. Розробка такого пристрою, дороге задоволення.

Щоб забезпечити універсальність СБІС і гарантувати ій широкий ринок збуту, потрібно було створити мікросхему з гнучкою логікою, легко перестроюємою для різного класу завдань. По структурі подібна мікросхема, являє собою набір простих електронних елементів, не звязаних в жорстку функціональну схему. Формування звязків виконується при подачі відповідних команд уже в процесі експлуатація приладу. Це програмуємий пристрій.

Розглянутий вище принцип трансформування уже використовувався в процесорах ЕОМ. Тому СБИС з такою організацією і отримали назву мікропроцесорів. Володіючи універсальністю і достатньо низькою ватрістю, мікропроцесори забезпечили собі таку широку сферу застосування.

Створенні наподбі процесорів ЄОМ для потреб автоматизації, СБІС мікропроцесор, завдяки успіхам мікроелектроніки так просунолись, що тепер компютери будуть на їх основі. Але це звісно що спеціалізовані пристрої і ніхто не стане вбудовувати мікропроцесор в пральну машинку, адже навіть Pentium 3  справится з цілою прачичною. Для таких завдань існують скромніші, але не менш вмілі мікропроцесори.

Програмованість  — основа універсальності мікропроцесорів. Сучасні персональні компютери, це універсальні мікропроцесорні системи. Перший мікропроцесор серії 4004 був реалізований на 2200 транзисторів.

На цьому буду закруглятись, ох і морозець на дворі, вийшов щой но, всіх ще раз Новим роком, і до зустрічі. 

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *